стурбованість, хвилювання
Disquietude — це іменник, що описує стан внутрішнього неспокою, тривоги або хвилювання.
noun — значення 1
A state of mental uneasiness or anxiety.
Стан душевного неспокою або тривоги.
Приклади:
A sense of disquietude filled the room as they waited for the news.
Відчуття тривога наповнило кімнату, поки вони чекали на новини.
Her constant disquietude was evident in her restless movements.
Її постійна стурбованість була помітна в її неспокійних рухах.
noun — значення 2
A specific instance or feeling of being worried or uneasy.
Окремий випадок або відчуття хвилювання чи неспокою.
Приклади:
He could not hide his disquietude regarding the upcoming changes.
Він не міг приховати своє хвилювання щодо майбутніх змін.