тривога, бентежити
Disquiet — це іменник, що означає стан тривоги або неспокою, а також дієслово, що описує процес виклику таких почуттів у когось.
noun — значення 1
A feeling of anxiety or worry.
Відчуття тривоги або занепокоєння.
Приклади:
The news caused great disquiet among the staff.
Ця новина викликала великий неспокій серед персоналу.
There is growing disquiet about the future of the economy.
Зростає тривога щодо майбутнього економіки.
verb — значення 1
To make someone feel worried or anxious.
Змушувати когось відчувати тривогу або занепокоєння.
Приклади:
His strange behavior began to disquiet her.
Його дивна поведінка почала її бентежити.
The sudden silence did not disquiet the experienced traveler.
Раптова тиша не стала непокоїти досвідченого мандрівника.
public disquiet — суспільне занепокоєння
Приклади:
The new law led to public disquiet.
Новий закон призвів до суспільного занепокоєння.