позбавляти власності, позбавляти, відбирати м'яч
Dispossess — це дієслово, що означає позбавлення когось права власності, майна або володіння чимось.
verb — значення 1
To deprive someone of the possession of land or property, especially by legal or forceful eviction.
Позбавити когось права володіння землею чи майном, особливо шляхом виселення.
Приклади:
The new laws were designed to dispossess the local farmers of their ancestral lands.
Нові закони були розроблені, щоб позбавляти власності місцевих фермерів на їхні родові землі.
They were dispossessed of their homes after the bank foreclosed on the property.
Їх виселяти з власних домівок після того, як банк наклав арешт на майно.
verb — значення 2
To deprive someone of possession of something in a general sense, such as rights or status.
Позбавити когось володіння чимось у загальному сенсі, наприклад, прав чи статусу.
Приклади:
The regime sought to dispossess the citizens of their basic human rights.
Режим намагався позбавляти громадян їхніх базових прав людини.
He felt dispossessed of his dignity after the public humiliation.
Він відчував, що в нього відбирати гідність після публічного приниження.
verb — значення 3
To take possession of the ball or puck from an opponent during a game.
Відібрати м'яч або шайбу у суперника під час гри.
Приклади:
The defender managed to dispossess the striker just before he reached the penalty area.
Захиснику вдалося відібрати м'яч у нападника якраз перед тим, як той досяг штрафного майданчика.
It is crucial to dispossess the opponent quickly to start a counter-attack.
Критично важливо швидко перехоплювати м'яч у суперника, щоб розпочати контратаку.
dispossess of property — позбавляти майна
Приклади:
The court order allowed the state to dispossess of property those who failed to pay taxes.
Судова ухвала дозволила державі позбавляти майна тих, хто не сплачував податки.