вдача, розташування, розпорядження
Disposition — це багатозначний термін, що означає схильність, характер, розташування або офіційне розпорядження.
noun — значення 1
A person's inherent qualities of mind and character.
Природні якості розуму та характеру людини, її вдача.
Приклади:
She has a cheerful disposition.
У неї весела вдача.
He has a natural disposition for music.
Він має природну схильність до музики.
noun — значення 2
The way in which something is placed or arranged in relation to other things.
Спосіб, у який щось розміщено або впорядковано відносно інших речей.
Приклади:
The disposition of the troops was strategic.
Розташування військ було стратегічним.
The furniture's disposition makes the room feel larger.
Розміщення меблів робить кімнату візуально більшою.
noun — значення 3
The power to deal with something as one wishes or the act of transferring property to another.
Право розпоряджатися чимось на власний розсуд або акт передачі майна іншій особі.
Приклади:
The final disposition of the assets was decided by the court.
Остаточне розпорядження активами було вирішено судом.
legal disposition — правове розпорядження
Приклади:
The legal disposition of the estate is complex.
Правове розпорядження майном є складним.
nervous disposition — нервова вдача
Приклади:
He has a nervous disposition.
У нього нервова вдача.