розподіл, система, дозвіл
Dispensation — це багатозначний термін, що означає розподіл, систему управління, божественне провидіння або офіційний дозвіл на відступ від правил.
noun — значення 1
The act of distributing or dealing out something to a group of people.
Процес розподілу або надання чогось певній групі людей.
Приклади:
The efficient dispensation of aid is crucial during a crisis.
Ефективний розподіл допомоги є критично важливим під час кризи.
They oversaw the fair dispensation of resources among the community.
Вони контролювали справедливий розподіл ресурсів серед громади.
noun — значення 2
A system of order, government, or religious principles under which people live.
Система порядку, управління або релігійних принципів, за якими живуть люди.
Приклади:
The new political dispensation brought significant changes to the country.
Новий політичний устрій приніс значні зміни в країну.
He lived through a changing religious dispensation.
Він жив у часи зміни релігійного устрою.
noun — значення 3
An exemption from a rule or a requirement, often granted by an authority.
Звільнення від виконання правила або вимоги, часто надане владним органом.
Приклади:
The bishop granted a special dispensation for the marriage.
Єпископ надав спеціальний дозвіл на цей шлюб.
She sought a dispensation from the standard regulations.
Вона шукала звільнення від стандартних правил.
noun — значення 4
The divine ordering of the affairs of the world or the distribution of good and evil by God.
Божественне управління справами світу або розподіл добра і зла Богом.
Приклади:
The ancient texts speak of a divine dispensation governing human fate.
Стародавні тексти говорять про божественне провидіння, що керує людською долею.
special dispensation — особливий дозвіл
Приклади:
He received a special dispensation to bypass the queue.
Він отримав особливий дозвіл, щоб оминути чергу.
new dispensation — новий устрій
Приклади:
The era marked the beginning of a new dispensation.
Ця ера ознаменувала початок нового устрою.