безладний, порушник громадського порядку, розладнаний
Disorderly — прикметник, що описує відсутність порядку, хаотичний стан або поведінку, яка порушує громадський спокій.
adj — значення 1
Lacking organization or neatness; marked by confusion and disarray.
Такий, що не має порядку або охайності; позначений хаосом та безладом.
Приклади:
The room was in a disorderly state after the party.
Після вечірки кімната була у безладному стані.
He kept his papers in a disorderly pile on the desk.
Він тримав свої папери у неохайній купі на столі.
adj — значення 2
Characterized by behavior that is unruly, lawless, or disruptive to public peace.
Характеризується поведінкою, яка є некерованою, протизаконною або порушує громадський спокій.
Приклади:
The police arrested the man for disorderly conduct.
Поліція заарештувала чоловіка за поведінку, що є порушником громадського порядку.
The crowd became disorderly as the protest continued.
Натовп став некерованим, коли протест тривав.
adj — значення 3
Not functioning in a regular or healthy way, often referring to bodily or mental processes.
Такий, що не функціонує належним чином, часто стосується тілесних або психічних процесів.
Приклади:
The patient suffered from a disorderly digestive system.
Пацієнт страждав від розладнаної травної системи.
disorderly conduct — порушення громадського порядку
Приклади:
He was charged with disorderly conduct.
Йому висунули звинувачення у порушенні громадського порядку.