Disobedient

Значення та приклади

adj — значення 1

Refusing to obey rules or someone in authority.

Такий, що відмовляється підкорятися правилам або комусь, хто має владу.

Приклади:

• I was disobedient.

  Я був неслухняний.

• I don't think I was disobedient.

  Я не думаю, що був неслухняний.

Форми слова

• • more disobedient (вищий ступінь) — більш неслухняний
• • most disobedient (найвищий ступінь) — найбільш неслухняний

Похідні та пов'язані слова