тривога, тривожити, занепад
Dismay — це стан сильного розчарування, тривоги або переляку, що виникає через несподівані неприємні події.
noun — значення 1
A feeling of unhappiness and disappointment caused by an unexpected and unpleasant event.
Відчуття нещастя та розчарування, викликане несподіваною та неприємною подією.
Приклади:
To her great dismay, the flight was cancelled.
На її велике розчарування, рейс було скасовано.
He looked at the mess with pure dismay.
Він дивився на безлад із чистим переляком.
noun — значення 2
A state of ruin or a situation that causes deep distress.
Стан руїни або ситуація, що викликає глибоке засмучення.
Приклади:
The city fell into dismay after the storm.
Місто опинилося в занепаді після шторму.
verb — значення 1
To cause someone to feel worried, disappointed, or upset.
Змушувати когось відчувати занепокоєння, розчарування або засмучення.
Приклади:
The news of the accident dismayed the whole community.
Новина про аварію стривожила всю громаду.
Does the prospect of failure dismay you?
Чи бентежить вас перспектива невдачі?
verb — значення 2
To lose courage or become filled with fear.
Втрачати мужність або сповнюватися страхом.
Приклади:
He did not dismay even when the situation became critical.
Він не злякався, навіть коли ситуація стала критичною.