диск, круг, пластинка
Disk — англійське слово, що означає плоский круглий предмет, зокрема комп'ютерний носій інформації або музичний запис.
noun — значення 1
A thin, flat, circular plate or similar object, often used for storage or as a component of a machine.
Тонка, пласка, кругла пластина або подібний предмет, що часто використовується для зберігання або як компонент механізму.
Приклади:
Tom inserted a disk.
Том вставив диск.
noun — значення 2
A two-dimensional geometric region, the set of all points in a plane within a given radius from a center point.
Двовимірна геометрична область, що складається з усіх точок на площині, які знаходяться в межах певного радіуса від центральної точки.
Приклади:
The area of the disk is pi times the radius squared.
Площа круга дорівнює пі, помноженому на квадрат радіуса.
noun — значення 3
A vinyl phonograph or gramophone record, used for playing music.
Вінілова платівка для програвання музики.
Приклади:
She put on an old vinyl disk.
Вона поставила стару вінілову пластинку.
noun — значення 4
An intervertebral disc, a cushion-like structure between the vertebrae of the spine.
Міжхребцевий диск, структура, що розташована між хребцями хребта і діє як амортизатор.
Приклади:
He suffered from a herniated disk.
Він страждав від грижі диска.
disk brake — дискове гальмо
Приклади:
The car is equipped with disk brakes.
Автомобіль оснащений дисковими гальмами.