роз'єднання, диз'юнкція, розходження
Disjunction — це термін, що означає роз'єднання, розділення або логічну операцію «або».
noun — значення 1
The act of separating or the state of being separated.
Процес розділення або стан, коли об'єкти є роз'єднаними.
Приклади:
There is a clear disjunction between his words and his actions.
Існує чітке роз'єднання між його словами та діями.
The disjunction of the two groups caused many problems.
Розділення цих двох груп спричинило багато проблем.
noun — значення 2
A logical operator that returns true if at least one of the operands is true.
Логічна операція, яка повертає істину, якщо хоча б один із операндів є істинним.
Приклади:
In logic, a disjunction is represented by the 'or' operator.
У логіці диз'юнкція позначається оператором «або».
The truth table for disjunction shows all possible outcomes.
Таблиця істинності для диз'юнкція показує всі можливі результати.
noun — значення 3
The separation of chromosomes during the process of meiosis.
Процес розходження хромосом під час мейозу.
Приклади:
Proper disjunction of chromosomes is essential for healthy cell division.
Правильне розходження хромосом є важливим для здорового поділу клітин.