байдужість, позбавляти інтересу, неупередженість
Disinterest — це іменник, що означає відсутність зацікавленості або неупередженість, а також дієслово, що означає позбавляти інтересу.
noun — значення 1
A state of having no curiosity or concern about something.
Стан відсутності цікавості або занепокоєння щодо чогось.
Приклади:
He showed a complete disinterest in the new project.
Він виявив повну байдужість до нового проєкту.
Her disinterest was evident from her lack of questions.
Її відсутність інтересу була очевидною через те, що вона не ставила запитань.
noun — значення 2
The quality of being impartial and not influenced by personal advantage.
Якість бути неупередженим і не залежати від особистої вигоди.
Приклади:
The judge maintained a professional disinterest throughout the trial.
Суддя зберігав професійну неупередженість протягом усього судового процесу.
verb — значення 1
To cause someone to lose interest in something.
Змусити когось втратити інтерес до чогось.
Приклади:
The complex technical jargon served only to disinterest the audience.
Складний технічний жаргон лише позбавляв інтересу аудиторію.