Disgruntle

Значення та приклади

verb — значення 1

To make someone feel dissatisfied, annoyed, or in a bad mood.

Викликати у когось почуття незадоволення, роздратування або псувати настрій.

Приклади:

• The constant changes to the schedule began to disgruntle the staff.

  Постійні зміни в розкладі почали викликати невдоволення у персоналу.

• Nothing seems to disgruntle him more than being interrupted during his work.

  Здається, ніщо не може так роздратувати його, як переривання під час роботи.

Форми слова

• • disgruntles (однина) — викликає невдоволення
• • disgruntling (теперішній час) — викликаючи невдоволення
• • disgruntled (минулий час) — викликав невдоволення