несхвалення, не схвалювати, недоброзичливість
Disfavour — це іменник та дієслово, що означають відсутність прихильності, несхвалення або немилість.
noun — значення 1
A state of being disliked or not approved of by someone.
Стан, коли хтось не користується прихильністю або схваленням.
Приклади:
The proposal was viewed with disfavour by the committee.
Комітет зустрів цю пропозицію з несхваленням.
The scales tipped in his disfavour.
Терези схилилися у несприятливий для нього бік.
noun — значення 2
An act that is unkind or unhelpful to someone.
Вчинок, який є недоброзичливим або завдає шкоди комусь.
Приклади:
He felt that his colleague had done him a disfavour.
Він відчув, що колега виявив до нього недоброзичливість.
verb — значення 1
To show a lack of approval or to treat someone with antipathy.
Виявляти відсутність схвалення або ставитися до когось з антипатією.
Приклади:
The management tends to disfavour such radical changes.
Керівництво схильне не схвалювати такі радикальні зміни.
She felt that the teacher disfavoured her during the exam.
Вона відчула, що вчитель поставився до неї з немилістю під час іспиту.
fall into disfavour — втратити прихильність
Приклади:
The minister fell into disfavour with the public.
Міністр втратив прихильність громадськості.