окремий, дискретний
Discrete — це прикметник, що описує об'єкти, які є окремими, розрізненими або такими, що існують незалежно один від одного.
adj — значення 1
Consisting of separate, distinct, or individual parts rather than a continuous whole.
Складається з окремих, розрізнених або індивідуальних частин, а не з безперервного цілого.
Приклади:
The project is divided into several discrete tasks.
Проєкт розділений на кілька окремих завдань.
These are discrete events that happened at different times.
Це розрізнені події, що відбулися в різний час.
adj — значення 2
Relating to values that are countable and not continuous, often used in mathematics and computing.
Стосується значень, які можна порахувати і які не є безперервними, часто використовується в математиці та обчислювальній техніці.
Приклади:
The computer processes discrete data points.
Комп'ютер обробляє дискретні точки даних.
adj — значення 3
Having separate electronic components rather than integrated circuits.
Має окремі електронні компоненти замість інтегральних схем.
Приклади:
The amplifier was built using discrete components.
Підсилювач був побудований з використанням дискретних компонентів.
discrete units — окремі одиниці
Приклади:
The system is composed of several discrete units.
Система складається з кількох окремих одиниць.
discrete variables — дискретні змінні
Приклади:
We are analyzing discrete variables in this study.
Ми аналізуємо дискретні змінні в цьому дослідженні.