дискредитувати, ганьба, спростовувати
Discredit — це слово, що означає завдавати шкоди репутації або ставити під сумнів достовірність інформації.
verb — значення 1
To harm the good reputation of a person or organization.
Завдавати шкоди добрій репутації особи чи організації.
Приклади:
Tom believes Mary is trying to discredit him.
Том вважає, що Мері намагається дискредитувати його.
The rival party attempted to discredit the candidate.
Опозиційна партія намагалася дискредитувати кандидата.
verb — значення 2
To cause an idea, theory, or piece of evidence to seem false or unreliable.
Змусити ідею, теорію або доказ здаватися хибними чи ненадійними.
Приклади:
New scientific evidence helped to discredit the old theory.
Нові наукові докази допомогли спростовувати стару теорію.
The witness was discredited during the cross-examination.
Свідка змусили поставити під сумнів його свідчення під час перехресного допиту.
noun — значення 1
A state of being dishonored or having a damaged reputation.
Стан знечещеності або пошкодженої репутації.
Приклади:
His actions brought discredit upon his family.
Його вчинки принесли ганьбу його родині.
The scandal was a great discredit to the institution.
Скандал став великою недовірою до установи.
noun — значення 2
A person or thing that causes harm to a reputation.
Особа або річ, що завдає шкоди репутації.
Приклади:
He is a discredit to his profession.
Він є пляма на репутації своєї професії.