незадоволення, туга, бунтар
Discontent — це стан незадоволення, відсутність спокою або відчуття, що поточні обставини потребують змін.
noun — значення 1
A feeling of unhappiness or dissatisfaction with one's current situation or circumstances.
Відчуття нещастя або незадоволення своїм поточним становищем чи обставинами.
Приклади:
The endemic corruption among the country's elite has led to widespread discontent with its political system.
Поголовна корупція серед еліти країни призвела до широкорозповсюдженого незадоволення її політичною системою.
There is a growing sense of discontent among the workers regarding the new management policies.
Серед працівників зростає відчуття невдоволення щодо нової політики керівництва.
noun — значення 2
A restless longing for better times or a desire for significant change in one's life.
Неспокійне прагнення кращих часів або бажання суттєвих змін у власному житті.
Приклади:
His quiet discontent drove him to leave his hometown in search of new opportunities.
Його тиха туга спонукала його покинути рідне місто в пошуках нових можливостей.
noun — значення 3
A person who is chronically dissatisfied or rebellious against the established order.
Людина, яка постійно висловлює незадоволення або виступає проти встановленого порядку.
Приклади:
The group was led by a known discontent who refused to follow the rules.
Групу очолював відомий бунтар, який відмовлявся дотримуватися правил.
widespread discontent — широкорозповсюджене незадоволення
Приклади:
The new tax law caused widespread discontent.
Новий податковий закон викликав широкорозповсюджене незадоволення.
grow in discontent — зростати в невдоволенні
Приклади:
The public began to grow in discontent.
Громадськість почала зростати в невдоволенні.