Discompose

Значення та приклади

verb — значення 1

To cause someone to lose their composure or to feel agitated and uneasy.

Змусити когось втратити самовладання або відчути тривогу та неспокій.

Приклади:

• The unexpected question seemed to discompose him.

  Неочікуване запитання, здавалося, вивело його з рівноваги.

• She tried not to let the criticism discompose her.

  Вона намагалася не дозволити критиці бентежити її.

verb — значення 2

To throw something into a state of disorder or to disarrange its structure.

Привести щось у стан безладу або порушити структуру чого-небудь.

Приклади:

• The strong wind began to discompose the neatly stacked papers.

  Сильний вітер почав порушувати порядок акуратно складених паперів.

Форми слова

• • discomposes (однина) — бентежить
• • discomposing (теперішній час) — бентежачи
• • discomposed (минулий час) — збентежений