розчарування
Disappointment — англійське слово, що означає розчарування, почуття або стан, коли очікування не справдилися.
noun — значення 1
The feeling or state of being disappointed; a feeling of sadness or frustration when something is not as good as one hoped or expected, or when something bad unexpectedly happens.
Почуття або стан розчарування; відчуття смутку чи фрустрації, коли щось виявляється гіршим, ніж сподівалося або очікувалося, або коли несподівано трапляється щось погане.
Приклади:
I tried to hide my disappointment.
Я намагався приховати розчарування.
The new teacher was a disappointment to the class.
Новий вчитель був розчаруванням для класу.
noun — значення 2
An example or the act of disappointing; a circumstance in which a positive expectation is not achieved.
Приклад або акт розчарування; обставина, за якої позитивне очікування не справджується.
Приклади:
The picnic was a disappointment.
Пікнік розчарував.
noun — значення 3
Something or someone that disappoints; that which causes disappointment.
Щось або хтось, що викликає розчарування; те, що спричиняє розчарування.
Приклади:
The film turned out to be a major disappointment.
Фільм виявився великим розчаруванням.