недіючий, інвалід, інвалідний
Disabled — англійське слово, що описує стан нездатності до дії або наявність інвалідності.
adj — значення 1
Made incapable of use or action, often due to damage or malfunction.
Зроблений нездатним до використання або дії, часто через пошкодження чи несправність.
Приклади:
The alarm system was disabled after the incident.
Система сигналізації була знешкоджена після інциденту.
The faulty wiring left the machine disabled.
Несправна проводка залишила машину недіючою.
adj — значення 2
Having a physical or mental condition that limits one's abilities.
Має фізичний або психічний стан, який обмежує можливості людини.
Приклади:
The building has special access for disabled people.
Будівля має спеціальний доступ для людей з інвалідністю.
He is a disabled veteran.
Він — інвалідний ветеран.
adj — значення 3
Legally disqualified from participating or holding a position.
Юридично позбавлений права брати участь або займати посаду.
Приклади:
His previous conviction left him disabled from holding public office.
Його попереднє засудження позбавило його права займати державну посаду.
noun — значення 1
A person who has a physical or mental condition that limits their abilities; often used collectively.
Особа, яка має фізичний або психічний стан, що обмежує її можливості; часто використовується у множині.
Приклади:
The charity supports disabled people.
Благодійна організація підтримує інвалідів.
She works with disabled children.
Вона працює з дітьми-інвалідами.