інвалідність, обмежені можливості, недієздатність
Disability — це англійське слово, що описує стан обмежених фізичних або розумових можливостей, а також юридичну недієздатність чи відсутність права щось робити.
noun — значення 1
A condition characterized by a significant limitation in a person's physical or intellectual powers or ability.
Стан, що характеризується значним обмеженням фізичних або інтелектуальних здібностей чи можливостей людини.
Приклади:
The new building was designed to accommodate people with disabilities.
Нова будівля була спроектована для людей з інвалідністю.
He has a learning disability that affects his reading.
Він має навчальну недієздатність, яка впливає на його читання.
noun — значення 2
The state of having such a condition; the state of being disabled.
Стан наявності такого стану; стан бути інвалідом.
Приклади:
Many people with disabilities face significant challenges in their daily lives.
Багато людей з інвалідністю стикаються зі значними труднощами у повсякденному житті.
noun — значення 3
A limitation in function (the things that a person can do or achieve) that is driven by any combination of their impairments and the imperfect state of society's inaccessibility that sometimes fails to accommodate their needs.
Обмеження у функціонуванні (те, що людина може робити або досягти), зумовлене будь-яким поєднанням її порушень та недосконалого стану недоступності суспільства, яке іноді не враховує її потреб.
Приклади:
The concept of disability is increasingly understood as a social construct.
Концепція інвалідності все більше розуміється як соціальний конструкт.
noun — значення 4
Inability or lack of qualification to do something.
Нездатність або відсутність кваліфікації для виконання чогось.
Приклади:
His disability prevented him from taking the job.
Його неспроможність завадила йому взяти роботу.
noun — значення 5
Lack of legal qualification to do something; legal incapacity or incompetency.
Відсутність юридичної кваліфікації для виконання чогось; юридична недієздатність або некомпетентність.
Приклади:
The court declared him legally incompetent due to his disability.
Суд оголосив його юридично недієздатним через його недієздатність.
noun — значення 6
Regular payments received by a disabled person, usually from the state.
Регулярні виплати, які отримує особа з інвалідністю, зазвичай від держави.
Приклади:
She relies on her disability benefits to cover her living expenses.
Вона покладається на свою допомогу по інвалідності для покриття витрат на життя.
people with disabilities — люди з інвалідністю
Приклади:
We need to create a more inclusive society for people with disabilities.
Нам потрібно створити більш інклюзивне суспільство для людей з інвалідністю.
physical disability — фізична інвалідність
Приклади:
He has a physical disability that requires him to use a wheelchair.
Він має фізичну інвалідність, через яку йому потрібне інвалідне крісло.
mental disability — розумова інвалідність
Приклади:
Early intervention can help children with mental disabilities reach their full potential.
Раннє втручання може допомогти дітям з розумовою інвалідністю реалізувати свій повний потенціал.
disability insurance — страхування від непрацездатності
Страхування, яке забезпечує дохід у разі нездатності працювати через хворобу або травму.
Приклади:
He took out disability insurance to protect his family financially.
Він оформив страхування від непрацездатності, щоб фінансово захистити свою сім'ю.