Directive

спрямовувальний, директива, директивний

Що означає Directive?

Directive — це слово, що означає офіційну вказівку, настанову або керівний документ, який визначає порядок дій.

adj: спрямовувальний, керівний, директивний

noun: директива, вказівка, настанова, розпорядження, постанова, директива компілятора

Значення та приклади

adj — значення 1

Serving to guide, direct, or indicate a specific course of action.

Такий, що спрямовує, вказує або визначає певний порядок дій.

Приклади:

  • The committee issued a directive statement regarding the new policy.

    Комітет видав керівну заяву щодо нової політики.

  • His role is purely directive in this project.

    Його роль у цьому проєкті є суто спрямовувальною.

adj — значення 2

Relating to the grammatical directive case.

Стосується директивного відмінка у граматиці.

Приклади:

  • The language features a specific directive case for movement.

    Ця мова має особливий директивний відмінок для позначення руху.

noun — значення 1

An official instruction or guideline that indicates how to perform a task or reach a goal.

Офіційна інструкція або настанова, що вказує, як виконати завдання чи досягти мети.

Приклади:

  • The manager sent a new directive to all departments.

    Менеджер надіслав нову вказівку до всіх відділів.

  • We must follow the directive to ensure project success.

    Ми повинні дотримуватися цієї директиви, щоб забезпечити успіх проєкту.

noun — значення 2

An authoritative decision or order issued by an official body.

Авторитетне рішення або наказ, виданий офіційним органом.

Приклади:

  • The government issued a directive to limit energy consumption.

    Уряд видав розпорядження про обмеження споживання енергії.

  • This directive is binding for all member states.

    Ця постанова є обов'язковою для всіх держав-членів.

noun — значення 3

A construct in source code that instructs the compiler how to process the program.

Конструкція у вихідному коді, яка вказує компілятору, як обробляти програму.

Приклади:

  • The preprocessor directive includes the necessary header files.

    Директива компілятора включає необхідні заголовні файли.

Словосполучення

issue a directive — видати директиву

Приклади:

The board decided to issue a directive immediately.

Рада вирішила негайно видати директиву.

follow a directive — виконувати вказівку

Приклади:

Employees are expected to follow a directive from the CEO.

Очікується, що працівники будуть виконувати вказівку від генерального директора.

Форми слова

  • • directives (множина) — директиви

Усі англійські слова на літеру D