невпевнений, недовірливий
Diffident — це прикметник, що описує невпевнену, сором'язливу або боязку людину, яка сумнівається у власних силах.
adj — значення 1
Lacking self-confidence; feeling or showing modesty and shyness.
Відсутність впевненості в собі; прояв скромності та сором'язливості.
Приклади:
He felt too diffident to express his opinion in front of the group.
Він був надто невпевнений, щоб висловити свою думку перед групою.
Her diffident manner made it difficult for her to lead the meeting.
Її сором'язливий стиль поведінки заважав їй керувати зборами.
adj — значення 2
Lacking confidence in others; distrustful or hesitant regarding the intentions of others.
Відсутність довіри до інших; підозрілість або нерішучість щодо намірів оточуючих.
Приклади:
The witness was diffident about the information provided by the stranger.
Свідок був недовірливий щодо інформації, наданої незнайомцем.
diffident smile — сором'язлива посмішка
Приклади:
She gave a diffident smile when he complimented her.
Вона сором'язливо посміхнулася, коли він зробив їй комплімент.
diffident manner — невпевнена манера поведінки
Приклади:
Despite his diffident manner, he is a brilliant researcher.
Попри свою невпевнену манеру поведінки, він блискучий дослідник.