відданість, побожність, молитва
Devotion — це іменник, що означає глибоку відданість, прихильність, релігійне поклоніння або щирі молитви.
noun — значення 1
A feeling of strong love, loyalty, or dedication towards someone or something.
Почуття сильної любові, вірності або відданості комусь чи чомусь.
Приклади:
Her devotion to her family is truly inspiring.
Її відданість своїй сім'ї справді надихає.
He showed great devotion to his work throughout his career.
Він виявив велику прихильність до своєї роботи протягом усієї кар'єри.
noun — значення 2
Religious zeal, piety, or the act of showing reverence to a deity.
Релігійний запал, благочестя або акт вияву пошани до божества.
Приклади:
The monks spent their lives in quiet devotion.
Ченці проводили своє життя у тихій побожності.
She approached the altar with deep devotion.
Вона підійшла до вівтаря з глибоким благочестям.
noun — значення 3
A religious prayer or a set of prayers, often performed regularly.
Релігійна молитва або набір молитов, які часто виконуються регулярно.
Приклади:
They gathered every morning for their daily devotions.
Вони збиралися щоранку для своїх щоденних молитов.
unwavering devotion — непохитна відданість
Приклади:
He earned respect through his unwavering devotion to the cause.
Він заслужив повагу своєю непохитною відданістю справі.
show devotion — виявляти відданість
Приклади:
It is important to show devotion to your friends.
Важливо виявляти відданість своїм друзям.