застарілість, припинення
Desuetude — це стан, коли певний звичай, закон або практика виходять із вжитку і більше не застосовуються.
noun — значення 1
The state of being no longer used or practiced, especially regarding laws, customs, or traditions.
Стан, коли щось, наприклад звичай або закон, більше не дотримується і не практикується; застарілість.
Приклади:
The old regulation has fallen into desuetude.
Старе положення вийшло із вжитку.
Many archaic laws remain in desuetude.
Багато архаїчних законів залишаються у стані застарілості.
noun — значення 2
A cessation or discontinuation of a particular practice or habit.
Припинення використання або практики чого-небудь.
Приклади:
The desuetude of this ritual surprised the elders.
Припинення цього ритуалу здивувало старійшин.
fall into desuetude — вийти з ужитку
Приклади:
The practice fell into desuetude years ago.
Ця практика вийшла з ужитку багато років тому.