злидні, нестача
Destitution — це іменник, що описує стан крайньої бідності, коли людина позбавлена засобів до існування.
noun — значення 1
An extreme state of poverty, in which a person is almost completely lacking in resources or means of support.
Стан крайньої бідності, за якого людина майже повністю позбавлена ресурсів або засобів до існування.
Приклади:
The family lived in absolute destitution after losing their home.
Сім'я опинилася у повних злиднях після того, як втратила свій дім.
Many people in the region are suffering from extreme destitution.
Багато людей у цьому регіоні страждають від крайньої вбогості.
noun — значення 2
The condition of lacking something essential or necessary for life.
Стан відсутності чогось суттєвого або необхідного для життя.
Приклади:
The destitution of basic medical supplies led to a health crisis.
Нестача базових медичних засобів призвела до кризи в охороні здоров'я.