розпачливий, відчайдушний, страшний
Desperate — прикметник, що описує стан сильної потреби, відчаю або крайньої небезпеки.
adj — значення 1
Feeling or showing despair, often leading to reckless actions because of a lack of hope.
Відчувати або виявляти відчай, що часто призводить до безрозсудних дій через відсутність надії.
Приклади:
He was desperate to find a job.
Він був у відчаї, щоб знайти роботу.
The trapped miners were desperate for rescue.
У пастці шахтарі були розпачливі щодо порятунку.
adj — значення 2
Involving extreme measures, often due to a lack of other options or a sense of extreme urgency.
Пов'язаний з крайніми заходами, часто через відсутність інших варіантів або відчуття крайньої невідкладності.
Приклади:
They took desperate measures to survive the harsh winter.
Вони вдалися до відчайдушних заходів, щоб пережити сувору зиму.
adj — значення 3
Extremely bad or serious; causing despair.
Надзвичайно поганий або серйозний; спричиняє відчай.
Приклади:
The situation was desperate, with no sign of improvement.
Ситуація була страшною, без жодних ознак покращення.
adj — значення 4
Intense or extreme in degree.
Інтенсивний або крайній за ступенем.
Приклади:
She felt a desperate need for sleep after working for days.
Вона відчувала надзвичайну потребу у сні після кількох днів роботи.