спустілий, спустошувати, пустельний
Desolate — прикметник та дієслово, що описують стан покинутості, спустошення або глибокого смутку.
adj — значення 1
A place that is deserted and devoid of inhabitants.
Місце, яке є покинутим і в якому немає мешканців.
Приклади:
The village remained desolate after the storm.
Село залишилося безлюдним після шторму.
They walked through the desolate streets at night.
Вони йшли крізь спустілі вулиці вночі.
adj — значення 2
Barren and lifeless, often referring to a landscape.
Безплідний і позбавлений життя, часто стосується ландшафту.
Приклади:
The landscape was desolate and dry.
Ландшафт був пустельним і сухим.
adj — значення 3
Feeling or showing a state of deep sadness and hopelessness.
Відчуття або стан глибокого смутку та безнадії.
Приклади:
She felt desolate after the bad news.
Вона почувалася пригніченою після поганих новин.
verb — значення 1
To devastate or lay waste to a place.
Спустошити або зруйнувати певне місце.
Приклади:
The war continued to desolate the region.
Війна продовжувала спустошувати регіон.
The fire did desolate the entire forest.
Пожежа справді спустошила весь ліс.
verb — значення 2
To make someone feel extremely sad and lonely.
Змусити когось почуватися надзвичайно сумним і самотнім.
Приклади:
The loss did desolate his heart.
Втрата справді засмутила його серце.
desolate landscape — пустельний ландшафт
Приклади:
The travelers crossed a desolate landscape.
Мандрівники перетнули пустельний ландшафт.