похідний, похідна, дериватив
Derivative — термін, що означає щось похідне, запозичене або математичну величину, яка характеризує швидкість зміни функції.
adj — значення 1
Not original or fundamental; obtained through derivation from something else.
Такий, що не є оригінальним або фундаментальним; отриманий шляхом виведення з чогось іншого.
Приклади:
The film's plot was considered derivative and lacked creativity.
Сюжет фільму вважався вторинним і йому бракувало креативності.
His style is clearly derivative of the great masters.
Його стиль є явно похідним від великих майстрів.
adj — значення 2
Referring to a work based on another existing work, often subject to copyright.
Стосується твору, що базується на іншому існуючому творі, часто підпадає під авторське право.
Приклади:
The screenplay is a derivative work based on the original novel.
Сценарій — це похідний твір, заснований на оригінальному романі.
noun — значення 1
A fundamental object in calculus that quantifies the rate of change of a function.
Фундаментальний об'єкт у математичному аналізі, який визначає швидкість зміни функції.
Приклади:
What is the derivative of eˣ?
Яка похідна від e^x?
Calculate the derivative of the function.
Обчисліть похідна функції.
noun — значення 2
A financial instrument whose value is derived from the price of an underlying asset.
Фінансовий інструмент, вартість якого залежить від ціни базового активу.
Приклади:
The bank manages risks using various types of derivatives.
Банк керує ризиками, використовуючи різні типи деривативів.
noun — значення 3
A word formed from another word, such as 'stylish' from 'style'.
Слово, утворене від іншого слова, наприклад, 'stylish' від 'style'.
Приклади:
The term is a derivative of a Latin root.
Цей термін є похідне слово від латинського кореня.