розбещеність, порок, гріховність
Depravity — це іменник, що описує стан глибокої моральної зіпсованості, розбещеності або порочності.
noun — значення 1
The state or condition of being morally corrupt or wicked.
Стан або умова моральної зіпсованості чи порочності.
Приклади:
The judge was shocked by the sheer depravity of the criminal's actions.
Суддя був шокований цілковитою розбещеністю дій злочинця.
Living in such poverty often leads to moral depravity.
Життя в такій бідності часто призводить до моральної зіпсованості.
noun — значення 2
A specific act or behavior that is considered morally wrong or evil.
Конкретний вчинок або поведінка, що вважається морально неправильною або злою.
Приклади:
He was known for his various depravities in the city's underworld.
Він був відомий своїми численними пороками у злочинному світі міста.
noun — значення 3
The theological belief that human nature is inherently corrupted by sin.
Теологічне переконання, що людська природа за своєю суттю зіпсована гріхом.
Приклади:
The sermon focused on the concept of total depravity.
Проповідь була зосереджена на концепції вродженої зіпсованості.
moral depravity — моральна розбещеність
Приклади:
The report highlighted the moral depravity of the regime.
Звіт підкреслив моральну розбещеність режиму.
depths of depravity — глибини порочності
Приклади:
It is hard to imagine such depths of depravity.
Важко уявити такі глибини порочності.