Denotation — це лінгвістичний термін, що означає пряме, буквальне значення слова або символу, на відміну від його конотації.
noun: денотація, пряме значення, позначення, вказування, семантичне значення
noun — значення 1
The literal or primary meaning of a word, in contrast to the feelings or ideas that the word suggests.
Пряме або основне значення слова, на відміну від почуттів чи ідей, які це слово навіює.
Приклади:
The denotation of the word 'home' is a place where one lives.
Денотація слова 'дім' — це місце, де хтось живе.
In academic writing, it is important to focus on the denotation of terms.
В академічному письмі важливо зосередитися на прямому значенні термінів.
noun — значення 2
The act of indicating or pointing out something by means of a sign or symbol.
Акт вказування або позначення чогось за допомогою знака чи символу.
Приклади:
The map uses a red dot for the denotation of capital cities.
Карта використовує червону крапку для позначення столиць.
noun — значення 3
A mathematical object that describes the meaning of expressions within a formal language system.
Математичний об'єкт, що описує значення виразів у межах системи формальної мови.
Приклади:
The denotation of the function is defined by its output for every input.
Денотація функції визначається її результатом для кожного вхідного значення.
literal denotation — буквальне значення
Приклади:
We must look at the literal denotation of the contract.
Ми повинні розглянути буквальне значення контракту.