Demonic — прикметник, що описує щось, пов'язане з демонами, злими духами або надзвичайно жорстокою поведінкою.
adj: демонічний, бісівський, диявольський, злий, даймонічний, надприродний
adj — значення 1
Relating to or characteristic of demons or evil spirits.
Стосується демонів або злих духів, або є характерним для них.
Приклади:
The villagers feared the demonic presence in the forest.
Селяни боялися демонічної присутності в лісі.
He claimed to be possessed by a demonic spirit.
Він стверджував, що одержимий бісівським духом.
adj — значення 2
Extremely cruel, evil, or wicked in nature.
Надзвичайно жорстокий, злий або підступний за своєю природою.
Приклади:
The dictator showed a demonic disregard for human life.
Диктатор виявив диявольську зневагу до людського життя.
adj — значення 3
Relating to the concept of a 'daemon' or supernatural genius in ancient Greek philosophy.
Стосується концепції «даймона» або надприродного генія в давньогрецькій філософії.
Приклади:
The philosopher explored the demonic influence on human creativity.
Філософ досліджував даймонічний вплив на людську творчість.
demonic laughter — демонічний сміх
Приклади:
A demonic laughter echoed through the empty hall.
Демонічний сміх лунав порожньою залою.
demonic possession — одержимість демонами
Приклади:
The movie depicts a case of demonic possession.
Фільм зображує випадок одержимості демонами.