кидати виклик, не піддаватися, викликати
Defy — це дієслово, що означає відкрито чинити опір, ігнорувати правила або кидати виклик чомусь чи комусь.
verb — значення 1
To openly resist or refuse to obey someone or something.
Відкрито чинити опір або відмовлятися підкорятися комусь чи чомусь.
Приклади:
The protesters decided to defy the new law.
Протестувальники вирішили кинути виклик новому закону.
He continued to defy the authorities despite the warnings.
Він продовжував чинити опір владі, попри попередження.
verb — значення 2
To be impossible to explain, understand, or describe.
Бути неможливим для пояснення, розуміння або опису.
Приклади:
The beauty of the sunset defies description.
Краса заходу сонця не піддається опису.
His actions defy all logic.
Його дії суперечать будь-якій логіці.
verb — значення 3
To confront or challenge someone to do something considered impossible.
Кидати комусь виклик зробити щось, що вважається неможливим.
Приклади:
I defy you to prove that I am wrong.
Я викликаю вас довести, що я помиляюся.
defy gravity — кидати виклик гравітації
Приклади:
The acrobat seemed to defy gravity.
Акробат, здавалося, кидав виклик гравітації.
defy explanation — не піддаватися поясненню
Приклади:
The mystery continues to defy explanation.
Таємниця продовжує не піддаватися поясненню.