Decree

Значення та приклади

noun — значення 1

An official order issued by a legal authority or government.

Офіційне розпорядження, видане органом влади або урядом.

Приклади:

• The president issued a new decree regarding tax reforms.

  Президент видав новий указ щодо податкових реформ.

• The government published a decree to improve public safety.

  Уряд опублікував постанову для покращення громадської безпеки.

noun — значення 2

A formal judgment or decision made by a court of law.

Офіційне рішення або вирок, винесений судом.

Приклади:

• The court issued a final decree on the property dispute.

  Суд виніс остаточну постанову щодо майнової суперечки.

verb — значення 1

To order something officially or authoritatively.

Офіційно або владно розпорядитися про щось.

Приклади:

• The committee will decree the new rules for the competition.

  Комітет буде постановляти нові правила для змагання.

• The law decrees that all citizens must pay taxes.

  Закон указує, що всі громадяни повинні сплачувати податки.

Словосполучення

issue a decree — видати указ

Приклади:

The monarch decided to issue a decree.

Монарх вирішив видати указ.

by decree — згідно з указом

Приклади:

The changes were implemented by decree.

Зміни були впроваджені згідно з указом.

Форми слова

• • decrees (множина) — укази
• • decreeing (теперішній час) — постановляючи
• • decreed (минулий час) — постановив