пристойний, доречний
Decorous — це прикметник, що описує поведінку або манери, які відповідають суспільним нормам, є ввічливими та доречними.
adj — значення 1
Characterized by good taste in conduct and appearance, adhering to accepted social standards.
Характеризується гарним смаком у поведінці та зовнішньому вигляді, дотримуючись прийнятих соціальних норм.
Приклади:
She maintained a decorous silence during the entire ceremony.
Вона зберігала пристойне мовчання протягом усієї церемонії.
His decorous behavior impressed the guests at the formal dinner.
Його благопристойна поведінка вразила гостей на офіційній вечері.
adj — значення 2
Being suitable or appropriate for a particular situation or occasion.
Бути доречним або відповідним для конкретної ситуації чи події.
Приклади:
It was a decorous response to a very difficult question.
Це була доречна відповідь на дуже складне запитання.
decorous conduct — пристойна поведінка
Приклади:
The school expects decorous conduct from all students.
Школа очікує пристойної поведінки від усіх учнів.
decorous manner — чемна манера
Приклади:
He spoke in a decorous manner despite his anger.
Він говорив у чемній манері, попри свій гнів.