розкладання, розбір, декомпозиція
Decomposition — це процес розкладання органічних речовин або розділення складних об'єктів на простіші складові частини для аналізу.
noun — значення 1
A biological process through which organic material is broken down into simpler substances like compost.
Біологічний процес, під час якого органічний матеріал розкладається на простіші речовини, наприклад, компост.
Приклади:
The decomposition of leaves provides nutrients to the soil.
Розкладання листя забезпечує ґрунт поживними речовинами.
Bacteria play a key role in the decomposition of organic waste.
Бактерії відіграють ключову роль у процесі гниття органічних відходів.
noun — значення 2
The act of taking something apart, often for the purpose of detailed analysis or study.
Дія, що полягає в розбиранні чогось на частини, часто з метою детального аналізу або вивчення.
Приклади:
The decomposition of the complex problem helped us find a solution.
Розбір складної проблеми допоміг нам знайти рішення.
A systematic decomposition of the data revealed hidden patterns.
Систематичний аналіз даних виявив приховані закономірності.
noun — значення 3
The process of splitting a mathematical or physical entity into its constituent parts.
Процес розділення математичного або фізичного об'єкта на його складові частини.
Приклади:
Matrix decomposition is a fundamental technique in linear algebra.
Декомпозиція матриць є фундаментальним методом у лінійній алгебрі.
organic decomposition — органічне розкладання
Приклади:
Organic decomposition is essential for the ecosystem.
Органічне розкладання є важливим для екосистеми.
data decomposition — декомпозиція даних
Приклади:
Data decomposition simplifies complex information.
Декомпозиція даних спрощує складну інформацію.