порядність, пристойність
Decency — це іменник, що означає порядність, вихованість та дотримання загальноприйнятих норм поведінки.
noun — значення 1
The quality of being polite, honest, and morally correct in one's behavior.
Якість, що полягає у ввічливості, чесності та моральній правильності поведінки людини.
Приклади:
He had the decency to apologize for his mistake.
У нього вистачило порядності вибачитися за свою помилку.
Common decency requires that we help those in need.
Звичайна чемність вимагає, щоб ми допомагали тим, хто цього потребує.
noun — значення 2
Behavior that conforms to accepted standards of morality and respectability.
Поведінка, що відповідає загальноприйнятим стандартам моралі та пристойності.
Приклади:
She maintained a sense of decency even in difficult times.
Вона зберігала почуття пристойності навіть у важкі часи.
common decency — елементарна порядність
Приклади:
It is a matter of common decency to say thank you.
Це питання елементарної порядності — сказати дякую.
basic decency — базова порядність
Приклади:
He lacks even basic decency.
Йому бракує навіть базової порядності.
have the decency to — мати совість зробити щось
Мати достатньо вихованості або моральних принципів, щоб зробити щось належне.
Приклади:
At least have the decency to tell the truth.
Принаймні май совість сказати правду.