декаданс, розпуста
Decadence — це термін, що описує стан морального або культурного занепаду, а також надмірну розкіш та самозакоханість.
noun — значення 1
A state of moral or artistic decline or deterioration within a society or culture.
Стан морального або художнього занепаду чи деградації в суспільстві або культурі.
Приклади:
The empire fell into a period of deep decadence.
Імперія занурилася в період глибокого декадансу.
Critics often associate the late nineteenth century with artistic decadence.
Критики часто пов'язують кінець дев'ятнадцятого століття з мистецьким занепадництвом.
noun — значення 2
The quality of being luxuriously self-indulgent and lacking moral restraint.
Якість надмірної розкоші, самозакоханості та відсутності моральних обмежень.
Приклади:
The party was a display of pure decadence.
Ця вечірка була проявом чистої розпусти.
moral decadence — моральний занепад
Приклади:
The society suffered from moral decadence.
Суспільство страждало від морального занепаду.
cultural decadence — культурний занепад
Приклади:
He wrote about the cultural decadence of the era.
Він писав про культурний занепад тієї епохи.