традиційний, збірник звичаїв, звичаєвий
Customary — прикметник, що означає звичний, традиційний або такий, що відповідає усталеним звичаям.
adj — значення 1
In accordance with, or established by, custom or common usage.
Такий, що відповідає звичаям або загальноприйнятій практиці.
Приклади:
Hanukkah gelt is pocket money that it is customary to give to children on Hanukkah.
Хануке-ґелт — це кишенькові гроші, які традиційно дають дітям на Хануку.
It is customary to shake hands when meeting someone for the first time.
Це звичний жест — тиснути руку під час першого знайомства.
adj — значення 2
Holding or held by custom, often referring to rights or duties.
Такий, що базується на звичаєвому праві або усталених нормах.
Приклади:
The community followed customary laws regarding land ownership.
Громада дотримувалася звичаєвих законів щодо володіння землею.
noun — значення 1
A book containing laws and usages, or customs; a custumal.
Книга, що містить збірку законів, звичаїв або правил поведінки.
Приклади:
The medieval customary served as a guide for local governance.
Середньовічний збірник звичаїв слугував посібником для місцевого управління.
customary practice — усталена практика
Приклади:
It is standard customary practice in this industry.
Це стандартна усталена практика в цій галузі.
customary law — звичаєве право
Приклади:
The court recognized the validity of customary law.
Суд визнав чинність звичаєвого права.