Curative

Значення та приклади

adj — значення 1

Possessing the ability to cure, heal, or treat a specific illness or condition.

Такий, що має здатність лікувати, зцілювати або полегшувати перебіг хвороби.

Приклади:

• The doctor prescribed a curative treatment for the infection.

  Лікар призначив лікувальний курс для боротьби з інфекцією.

• Many people believe in the curative properties of these mountain herbs.

  Багато людей вірять у цілющий вплив цих гірських трав.

adj — значення 2

Serving to remedy or correct a problematic situation or defect.

Такий, що слугує для виправлення, усунення недоліків або вирішення проблемної ситуації.

Приклади:

• The committee proposed curative measures to address the budget deficit.

  Комітет запропонував виправні заходи для подолання бюджетного дефіциту.

Словосполучення

curative power — цілюща сила

Приклади:

The curative power of nature is often underestimated.

Цілюща сила природи часто недооцінюється.

curative effect — лікувальний ефект

Приклади:

The medication had a strong curative effect on the patient.

Препарат мав сильний лікувальний ефект на пацієнта.

Форми слова

• • more curative (вищий ступінь) — більш лікувальний
• • most curative (найвищий ступінь) — найбільш лікувальний