звинувачення, зустрічне звинувачення
Crimination — це рідковживаний іменник, що означає звинувачення у неправомірних діях або зустрічне звинувачення.
noun — значення 1
The act of accusing someone of a crime or wrongdoing.
Акт звинувачення когось у злочині або неправомірних діях.
Приклади:
The formal crimination of the suspect followed the investigation.
Офіційне звинувачення підозрюваного відбулося після розслідування.
His crimination of the witness was seen as a desperate move.
Його інкримінування свідку було сприйнято як відчайдушний крок.
noun — значення 2
A counter-accusation or a retaliatory charge made against someone.
Зустрічне звинувачення або звинувачення у відповідь, висунуте проти когось.
Приклади:
The debate quickly turned into a series of bitter criminations.
Дебати швидко перетворилися на серію гірких зустрічних звинувачень.