Crest — це багатозначне слово, що означає вершину гори, гребінь хвилі, чубчик птаха або геральдичний знак.
noun: гребінь, чубчик, вершина, герб, емблема
verb: досягати вершини, підніматися на гребінь
noun — значення 1
A tuft of feathers or other natural ornament on an animal's head.
Чубчик із пір'я або інша природна прикраса на голові тварини.
Приклади:
The hoopoe has a double-feathered crest that can be made erect.
Одуд має подвійний гребінь-чубчик, що може підійматися.
The cockerel shook its red crest.
Півень потрусив своїм червоним гребенем.
noun — значення 2
The top line or summit of a hill, mountain, or wave.
Верхня лінія або вершина пагорба, гори чи гребінь хвилі.
Приклади:
We finally reached the crest of the hill.
Ми нарешті досягли вершини пагорба.
The surfer rode the crest of the wave.
Серфер проїхав на гребені хвилі.
noun — значення 3
A distinctive design or logo, often used by families, institutions, or sports clubs.
Відмітний знак або логотип, що часто використовується родинами, установами чи спортивними клубами.
Приклади:
The school crest was embroidered on the uniform.
Шкільний герб був вишитий на формі.
verb — значення 1
To reach the top of a hill, mountain, or the peak of a wave.
Досягти вершини пагорба, гори або піку хвилі.
Приклади:
The hikers crested the ridge just as the sun began to set.
Туристи досягли вершини хребта саме тоді, коли почало сідати сонце.
The floodwaters crested at midnight.
Рівень паводкових вод досяг свого піку опівночі.
crest of a wave — гребінь хвилі
Приклади:
The boat rose to the crest of a wave.
Човен піднявся на гребінь хвилі.