покриття, покривання
Covering — англійське слово, що означає покриття, обгортку або дію покривання.
noun — значення 1
Something that is spread over or wrapped around something else, providing protection or concealment.
Те, що розстелене або загорнуте навколо чогось іншого, забезпечуючи захист або приховування.
Приклади:
The roof provides a covering against the rain.
Дах забезпечує покриття від дощу.
She used a blanket as a covering for the furniture.
Вона використала ковдру як обгортку для меблів.
noun — значення 2
The action of the verb 'to cover', meaning to place something over or on top of something else.
Дія дієслова 'to cover', що означає покласти щось поверх чогось іншого.
Приклади:
The covering of the wound was done carefully.
Покривання рани було виконано обережно.
noun — значення 3
In mathematics, a collection of sets whose union contains a given set, often used in topology.
У математиці, сукупність множин, об'єднання яких містить задану множину, часто використовується в топології.
Приклади:
The open covering of the interval was analyzed.
Було проаналізовано відкрите покриття інтервалу.