Cop — англійське слово, яке найчастіше означає поліцейського, але також може мати інші значення, пов'язані з отриманням, прийняттям або крадіжкою чогось.
noun: поліцейський, коп, мент
verb: отримати, придбати, роздобути, взяти, нести відповідальність, зафіксувати, побачити вперше, вкрасти
noun — значення 1
A police officer or prison guard.
Працівник поліції або тюремний охоронець.
Приклади:
The cop went through his pockets, but found nothing.
Поліцейський обшукав його кишені, але нічого не знайшов.
Tom is a cop.
Том поліцейський.
Aren't you a cop?
Хіба ти не поліцейський?
verb — значення 1
To obtain, to purchase (items including but not limited to drugs), to get hold of, to take.
Отримати, придбати (товари, включаючи, але не обмежуючись наркотиками), роздобути, взяти.
Приклади:
He managed to cop a good deal on the car.
Йому вдалося роздобути вигідну угоду на машину.
verb — значення 2
To (be forced to) take; to receive; to shoulder; to bear, especially blame or punishment for a particular instance of wrongdoing.
Бути змушеним взяти; отримати; нести, особливо провину або покарання за конкретний проступок.
Приклади:
He had to cop the blame for the mistake.
Йому довелося нести відповідальність за помилку.
verb — значення 3
To see and record a railway locomotive for the first time.
Побачити та зафіксувати залізничний локомотив вперше.
Приклади:
He hopes to cop a new engine model on his trip.
Він сподівається зафіксувати нову модель двигуна під час своєї поїздки.
verb — значення 4
To steal.
Вкрасти.
Приклади:
Someone tried to cop my wallet on the bus.
Хтось намагався вкрасти мій гаманець в автобусі.
verb — значення 5
To adopt.
Прийняти, усиновити.
Приклади:
They decided to cop a stray cat.
Вони вирішили прийняти безпритульного кота.
verb — значення 6
To admit, especially to a crime or wrongdoing.
Визнати, особливо злочин або провину.
Приклади:
He was pressured to cop to the robbery.
Його змушували зізнатися у пограбуванні.
verb — значення 7
To recruit a prostitute into the stable.
Набрати повію до стайні (застаріле або специфічне вживання).
Приклади:
The stable master would cop new girls regularly.
Стайний майстер регулярно набирав нових дівчат.
verb — значення 8
To take (a look, glance, etc.).
Кинути (погляд, швидкий погляд тощо).
Приклади:
Can I cop a quick look at your notes?
Чи можу я кинути швидкий погляд на твої нотатки?