засуджувати, засуджений, переконувати
Convict — англійське слово, яке означає засуджувати когось за злочин або особу, яка була засуджена.
verb — значення 1
To find someone guilty of a crime or offense, typically after a legal trial.
Визнати когось винним у скоєнні злочину або правопорушення, як правило, після судового процесу.
Приклади:
The jury found the defendant guilty and decided to convict him.
Присяжні визнали обвинуваченого винним і вирішили засудити його.
The court will convict the criminal if there is enough evidence.
Суд засудить злочинця, якщо буде достатньо доказів.
verb — значення 2
To convince or persuade someone to believe in something, often in a moral or ethical context.
Переконати когось повірити у щось, часто в моральному чи етичному контексті.
Приклади:
His passionate speech managed to convict the audience of the importance of the cause.
Його пристрасна промова змогла переконати аудиторію у важливості справи.
noun — значення 1
A person who has been found guilty of a crime by a court of law.
Особа, яка була визнана винною у скоєнні злочину судом.
Приклади:
The prison housed hundreds of convicts.
У в'язниці перебували сотні засуджених.
He was a former convict who had served his time.
Він був колишнім засудженим, який відбув свій термін.
noun — значення 2
A person who was sent to a penal colony as punishment.
Особа, яку відправили до каторжної колонії як покарання.
Приклади:
Many convicts were sent to Australia in the 18th century.
Багатьох каторжників відправляли до Австралії у 18 столітті.