суперечка, твердження, змагання
Contention — це іменник, що означає суперечку, боротьбу, твердження або конкуренцію за обмежені ресурси.
noun — значення 1
A state of disagreement, heated argument, or struggle between opposing parties.
Стан незгоди, палка суперечка або боротьба між протилежними сторонами.
Приклади:
The new policy has been a source of contention for many years.
Нова політика була джерелом суперечка протягом багатьох років.
Their constant contention over minor issues exhausted the team.
Їхня постійна боротьба через дрібниці виснажила команду.
noun — значення 2
A specific point or argument maintained by someone in a debate or discussion.
Конкретний пункт або аргумент, який хтось обстоює під час дебатів чи дискусії.
Приклади:
It is my contention that the current strategy is unsustainable.
Моє твердження полягає в тому, що поточна стратегія є нежиттєздатною.
He supported his contention with several historical facts.
Він підкріпив свій аргумент кількома історичними фактами.
noun — значення 3
The act of competing for something, such as a prize or a position of power.
Акт змагання за щось, наприклад, за приз або владну посаду.
Приклади:
The athlete is still in contention for the gold medal.
Спортсмен все ще бере участь у змагання за золоту медаль.
bone of contention — яблуко розбрату
Приклади:
The border remains a bone of contention between the two countries.
Кордон залишається яблуко розбрату між двома країнами.
in contention — у стані змагання
Приклади:
Several candidates are in contention for the job.
Кілька кандидатів перебувають у стані змагання за цю роботу.