задумливий, чернечий, усвідомлений
Contemplative — це прикметник, що описує людину, схильну до глибоких роздумів, споглядання або медитативного стану.
adj — значення 1
Involving or given to deep, reflective thought and meditation.
Схильний до глибоких роздумів, споглядання або медитативного стану.
Приклади:
He sat in a contemplative mood by the window.
Він сидів у задумливому настрої біля вікна.
The monk maintained a contemplative silence.
Монах зберігав споглядальне мовчання.
adj — значення 2
Relating to religious orders that devote themselves primarily to prayer and meditation.
Стосується релігійних орденів, які присвячують себе переважно молитві та спогляданню.
Приклади:
She joined a contemplative order to focus on her spiritual life.
Вона приєдналася до чернечого ордену, щоб зосередитися на своєму духовному житті.
adj — значення 3
Relating to the mental process of recognizing that a behavior is problematic.
Стосується ментального процесу усвідомлення того, що певна поведінка є шкідливою або неадаптивною.
Приклади:
The patient is in a contemplative stage regarding his habits.
Пацієнт перебуває на усвідомленій стадії щодо своїх звичок.
contemplative mood — задумливий настрій
Приклади:
She was in a contemplative mood all evening.
Вона була в задумливому настрої весь вечір.
contemplative silence — споглядальна тиша
Приклади:
They shared a moment of contemplative silence.
Вони розділили момент споглядальної тиші.