Connective — це термін, що позначає елемент, який з'єднує частини цілого, зокрема в лінгвістиці, логіці чи анатомії.
noun: сполучник, зв'язка, логічна зв'язка, оператор, сполучна тканина
noun — значення 1
A word or phrase that links words, clauses, or sentences together in a text.
Слово або фраза, що пов'язує слова, підрядні речення або цілі речення в тексті.
Приклади:
The writer used a connective to improve the flow of the paragraph.
Письменник використав сполучник, щоб покращити плинність абзацу.
Ensure you use a proper connective when starting a new argument.
Переконайтеся, що ви використовуєте належну зв'язку, коли починаєте новий аргумент.
noun — значення 2
A logical operator that combines truth values to produce a new truth value.
Логічний оператор, який поєднує значення істинності для отримання нового значення істинності.
Приклади:
In formal logic, 'and' acts as a primary connective.
У формальній логіці «і» діє як основна логічна зв'язка.
noun — значення 3
A type of biological tissue that supports, binds, or separates other tissues or organs.
Тип біологічної тканини, яка підтримує, з'єднує або відокремлює інші тканини чи органи.
Приклади:
The study focused on the structure of connective tissue in the human body.
Дослідження було зосереджене на структурі сполучна тканина в організмі людини.
connective tissue — сполучна тканина
Приклади:
Connective tissue provides structural support.
Сполучна тканина забезпечує структурну підтримку.
logical connective — логічна зв'язка
Приклади:
A logical connective links two propositions.
Логічна зв'язка поєднує два твердження.