узгодженість, конгруентність
Congruence — це термін, що означає відповідність, узгодженість або гармонійне поєднання елементів, а також використовується в математиці для опису рівності фігур або властивостей чисел.
noun — значення 1
The state of being in agreement, harmony, or correspondence with something else.
Стан узгодженості, гармонії або відповідності чомусь іншому.
Приклади:
There is a clear congruence between his words and his actions.
Існує чітка узгодженість між його словами та діями.
The policy was developed in congruence with international standards.
Політику було розроблено у відповідність до міжнародних стандартів.
noun — значення 2
In mathematics, a relation between two numbers indicating they yield the same remainder when divided by a specific modulus.
У математиці — відношення між двома числами, що вказує на отримання однакової остачі при діленні на певне число.
Приклади:
The problem requires solving a linear congruence.
Задача вимагає розв'язання лінійної конгруентності.
Modular arithmetic relies heavily on the concept of congruence.
Модульна арифметика значною мірою спирається на поняття порівнянності.
noun — значення 3
The quality of geometric figures being identical in form and size, such that one can be superimposed on the other.
Властивість геометричних фігур бути ідентичними за формою та розміром, так що одну можна накласти на іншу.
Приклади:
The proof of the triangle's congruence is based on side lengths.
Доведення конгруентності трикутника базується на довжинах сторін.
noun — значення 4
An equivalence relation on an algebraic structure that is preserved by the operations of that structure.
Відношення еквівалентності на алгебраїчній структурі, яке зберігається операціями цієї структури.
Приклади:
The mapping defines a congruence on the group.
Це відображення визначає конгруентність на групі.
in congruence with — у відповідності з
Приклади:
The report is in congruence with our findings.
Звіт знаходиться у відповідності з нашими висновками.