Confutation — це іменник, що означає процес спростування аргументів або доказів, які доводять хибність певної тези.
noun: спростування, доказ хибності, аргумент проти, доказ неправоти
noun — значення 1
The act or process of proving that a statement or argument is false or incorrect.
Процес доведення того, що твердження або аргумент є хибним чи неправильним.
Приклади:
The scientist provided a clear confutation of the outdated theory.
Вчений надав чітке спростування застарілої теорії.
His logical confutation left no room for further debate.
Його логічне спростування не залишило місця для подальших дискусій.
noun — значення 2
A specific piece of evidence or argument that serves to disprove a claim.
Конкретний доказ або аргумент, який слугує для спростування певної тези.
Приклади:
The new data served as a powerful confutation of his previous claims.
Нові дані стали потужним доказом неправоти його попередніх тверджень.
logical confutation — логічне спростування
Приклади:
The logical confutation of the hypothesis was successful.
Логічне спростування гіпотези було успішним.
complete confutation — повне спростування
Приклади:
He offered a complete confutation of the accusations.
Він надав повне спростування звинувачень.