союзний, член конфедерації, об'єднувати
Confederate — це слово, що описує союзників, спільників у змові або процес об'єднання в лігу чи конфедерацію.
adj — значення 1
United in a league or confederacy for a common purpose.
Об'єднані в лігу або конфедерацію для спільної мети.
Приклади:
The confederate states signed the treaty.
Союзні держави підписали договір.
They formed a confederate alliance.
Вони утворили об'єднаний альянс.
noun — значення 1
A person or state that is a member of a confederacy.
Особа або держава, що є членом конфедерації.
Приклади:
Each confederate had a vote.
Кожен союзник мав право голосу.
The nation acted as a confederate in the agreement.
Держава виступила як член конфедерації в цій угоді.
noun — значення 2
An accomplice who assists someone in a secret or illegal plot.
Спільник, який допомагає комусь у таємній або незаконній змові.
Приклади:
The thief was caught with his confederate.
Злодія спіймали разом із його спільником.
verb — значення 1
To unite persons or states in a league, confederacy, or conspiracy.
Об'єднувати осіб або держави в лігу, конфедерацію чи змову.
Приклади:
The tribes decided to confederate against the invaders.
Племена вирішили об'єднатися проти загарбників.
They sought to confederate their resources.
Вони прагнули об'єднати свої ресурси.